Обережно: бурульки!

Мета: сформувати у дітей уявлення про бурульки як природні явища; сприяти запобіганню дитячому травматизму; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я. Обладнання: ілюстрації, загадки.

Хід заняття

Загадки

Біла морква зимою росте (бурулька).

Росте вона додолу головою.

Росте вона холодною зимою.

А тільки сонечко засяє —

Вона заплаче й помирає (бурулька).

 Запропонувати дітям підійти до вікна, роздивитись бурульки, які звисають з даху.

Закріпити знання дітей про різні стани води.

Бурулька — це загострена донизу льодинка, що утворилася під час стікакання води.

1. В яку пору року утворюються бурульки?

2. Коли бурульки не тануть? У який період доби?

3. На що схожа бурулька? 4. Чому її вважають небезпечною?

5. Яких правил безпеки необхідно дотримуватися, спостерігаючи за бурульками?

Читання вірша А. Костецького «Бурулька».

— Скажи: бурульки нащо?

— Щоб ранками дзвеніти,

щоб сонячне проміння,

мов дзеркальцем, ловити,

щоб їх, немов морозиво,

могли смоктати діти.

— Але ж од цього можна

страшенно застудитись!

— Тоді лиш раз лизнути —

і лікар не помітить!..

Зауважити, що бурулька — це лід, дуже твердий і гострий. Небезпечно ходити біля будинку, бо бурулька може впасти на голову. Взимку треба бути особливо обережним. Лід не тільки є на дахах, а й на землі: ожеледиця. Читання оповідання О. Буценя «Ожеледиця».

Оповідання

От і зима прийшла. Випав сніг. Міцно скували землю морози.

Розчистили хлопчаки у дворі майданчик від снігу, залили водою — замерзла вона. Добра ковзанка вийшла!

Саме Юркові ковзани батько приніс - гарні такі, блискучі. Пригвинтив Юрко швиденько їх до черевиків, спустився по сходах, тримаючись за поруччя, і по снігу - до ковзанки.

А у дворі вже дітей повно-повнісінько. Хто на ковзанах катається, хто просто так стоїть, хто в сніжки грається.

Радий Юрко, що в нього нові ковзани. Та тільки ступив на лід - одразу і впав.

Сміються з нього дівчатка:

— Дивіться, Юрко на руках катається!

Прикро стало Юркові, що не вміє він кататись. Підвівся неквапливо, обтрусив сніг і знову поїхав — і знову впав. Та так невдало, що добру ґулю на лобі набив. І таку ж болючу!

А дівчатка бачать, що він от-от заплаче, і ще дужче регочуть.

Під'їхав до Юрка третьокласник Микола.

— Ого, яку набив! — сміється.— Це перша?

Насупився Юрко, мовчить. Кому ж приємно, коли з тебе глузують? Навіть додому вирішив іти. А Миколка каже:

— То нічого, у мене теж є. Дивись.

І він зсунув шапку на потилицю. На його лобі красувалася здорова ґуля. Куди Юрковій гулі до неї!

— А тобі не болить? — тихо спитав Юрко.

— От іще! — весело пхикнув Миколка.

Юрко поторкав свою ґулю, і йому здалося, що вона не така вже й велика, навіть боліти стала менше.

Він нахилився, зав'язав міцніше шнурок на черевику і знову ступив на лід...

Чомусь і дівчатка принишкли, перестали сміятися з нього. І хоч у цей день Юрко ще не один раз падав, вони навіть похвалили його.

Так чи не так?

1. Кому можна поспівчувати?

2. Чому?

3. Пояснити прислів’я «Чужому лихові не смійся».

4. Яка небезпека та наслідки виникають від ожеледиці. Розгляд ілюстрацій за темою.

Спостереження. Спостереження за красою зимового пейзажу.Звернути увагу на запорошені снігом кущики, дерева.

1. Кого вони нам нагадують? (Білі подушки, ковдри, шапочки).

2. Зима вкрила білим снігом землю. З чим можна порівняти сніг? (Із білим килимом, периною, скатертиною).

3. Які зміни відбулися взимку з деревами? (На них уже немає листочків).

Вихователь. Замість листочків віти прикрашає білий сніг. Зима все довкола притрусила сніжком. А у деяких місцях намела цілі кучугури.

Січень Подивись: з початку року На землі лежать сніги. Скрізь, куди сягає око, Кучугури навкруги. Вітер снігом б’є в обличчя, Засипає снігом дах. І ведуть між себе січу Хуртовини у степах. Звір в цю січу попадеться — Геть тікає ледь живий. І по праву січнем зветься Перший місяць зимовий (Н. Забіла).

Рухливі ігри.

Фізкультхвилинка

Білий сніг, білий сніг Заміта стежинки (колові рухи руками),

Цілий день, цілий день Падають сніжинки (нахили тулуба вперед).

Вітерець-жартівник Віхолу здіймає. (Повороти навколо себе).

А мороз-чарівник З діточками грає (підстрибування).

 Гра-розвага «Зимовий потяг»

Діти сідають на стільці. Імітують їзду на потязі під музичний супровід.

Зупинка перша «Снігова».

Відгадування загадок.

Гуляє по землі вона,

Оця красуня чарівна.

Слід білий по собі лишає,

Як люд красуню називає? (Зима).

Прилипаю вам до ніг,

Називаюсь просто... (сніг).

Біле летіло, на землю сіло,

А як зігрілось, кудись поділось. (Сніг).

Гра в «сніжки» (під музичний супровід).

Зупинка друга «Морозна».

Загадка

Папороті листя,

Біле та іскристе.

Хто малює на вікні?

Відгадали ви, чи ні? (Мороз).

Хто це має такий хист,

Збудувати за ніч міст? (Мороз).

Рухлива гра «Заморожу».

Зупинка третя «Зимовий ліс».

Імітація рухів тварин. (Зайчика, ведмедика, лисички, вовка).

Лото «Хто де живе?»

Зупинка четверта «Танцювальна».

Хоровод. Зупинка п’ята «Лісова».

Психогімнастика

«У зимовому лісі».

Вихователь. Діти, уявіть, що ми з вами перебуваємо у густому зимовому лісі. У ньому дуже темно. Раптом виглянуло сонечко. Все заблищало, заіскрилось. Ми ступаємо по снігу м’якенькими, нечутними кроками, щоб не потривожити диких тварин. Вони можуть налякатись та накинутись на нас. Навколо тиша. Усі звірі сплять. Тихо і спокійно навколо... ȋ Індивідуальні бесіди з дітьми. Вивчення народних прикмет. Багато снігу — багато хліба. Сильно рипить під ногами сніг — буде мороз.

Індивідуальна бесіда з 2–3 дітьми «Зима — добре; зима — погано».

Мета: формувати уявлення про зиму, як пору року, знаходити добрі та погані її сторони; роз- вивати мислення, виховувати гарне ставлення до зими.

Матеріал: синій та червоний мішечки, маленькі сніжинки.

Вихователь пропонує дітям назвати все, що є взимку. За кожну позитивну відповідь покласти сніжинку в синій мішечок, а за негативну — в червоний. Потім порахувати: в якому мішечку сніжинок більше.

Отже, бурульки - це льодяний покрив, який звисає із дахів будинків. Через перепад температур на дахах будівель з’являються крижані брили. Пішоходи зізнаються, що не завжди помічають навислу небезпеку.

Подекуди аварійні місця захищені спеціальною стрічкою. Бурулька, що «звалилася на голову», небезпечніше камінь, що впав з такої ж висоти, – говорять медики. – Хоча крижана брила легша за цеглину у декілька разів, наслідки від такого зіткнення не менш серйозні. По суті це – меч. Гострий, твердий предмет, як клинок. Враховуючи, що вона має гострі краї, це веде до відкритого характеру травм, ушкодження шкірних покривів, нерідкі випадки, коли в результаті великої кінетичної енергії виникають ушкодження кісток, і черепа. Тому просто необхідно обходити будинки, де висять бурульки. Бережіть своє життя!