19 грудня - День Святого Миколая. Цікавинки для малят.

Хто він, той святий Миколай, гість з неба, на которого так чекають діти? 

Легенда опівадає, що у дитинстві (а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. Вдачею був тихий, незлостивий. Він приходив на допомогу бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не бачив. Робив добро, не чекаючи на подяку і славу. І тому його ще за життя називали „батьком сиріт, вдів і бідних”. Після смерті батьків продав маєток і роздав гроші бідним, а сам став священиком. Своїми молитвами зцілював недужих, сліпих і калік. Втихомірював море, бурю, гасив пожежі, охороняв від напастей. Був покровителем подорожніх у путі, а також усіх тварин – диких і свійських. Всім сердцем любив дітей і кожному хотів подарувати бодай крапельку своєї любові. 

В Україні з давніх-давен відзначали свято Миколая з особливим шануванням. Напередодні 19 грудня хлопці, один з яких був переодягнений Миколаєм, обходили двори з піснею: 

 Подарунки від святого Миколая 

У нас, в Україні, діти, з великим нетерпінням чекають 19 грудня. Діти напередодні свята пишуть листи до Святого Миколая, моляться до нього. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов”язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Цей прутик є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися. Діти так чекають подарунків і вірять у прихід Святого Миколая, навіть пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно. 

В ніч на 19 грудня, до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. До подарунків прив’язують символічну посріблену різочку – на згадку про те, що колись неслухняних дітей карали нею. (за словами М.Прокопець) 

Традиційним печивом на цей день є тістечка-медівнички “миколайчики”, якими обдаровують дорослих і дітей. 

У ніч на Святого Миколая

Високо-високо в небі у ту ніч можна почути срібні дзвіночки – то на санчатах їде Святий Миколай. 

Їдуть санчата поміж зірочками, переїжджають із хмарки на хмарку, дзвоники ніжно дзвонять, а старий місяць весело посміхається. Він знає, що в цю ніч всі мусять бути щасливі! І ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять. Бо найбільше щастя в житті – це робити добро! 

Вірші про Святого Миколая 

Котилося колесо та й стало в дворі: 

А вже наше сонечко змаліло в горі. 

Стала нічка темная – довга, як зима. 

Ходить попід вікнами заспана пітьма. 

Не ходи під вікнами, діток не буди – 

Знов вернеться сонечко юним, молодим.

А щоб діткам затишно в білих снах жилось –

Ходить, ходить лагідно тої ночі Хтось: 

Хтось несе даруночки сонним діточкам, - 

Знає він і відає, хто на що чекав. 

Кому гарну лялечку, а кому - санки, 

Кому теплу шапочку, кому – чобітки. 

А ще добру посмішку в усмішку вкладе – 

Щоб були здоровими діти увесь день. 

Щоб були здоровими діточки рідненьки – 

Для землі, для сонечка, для тата і неньки. 

Не покіне діточок у пітьмі ніколи – 

Щедрий, милий, люблячий наш дідусь Микола.... 

І на другий рік прийди, дорогенький Миколаю!

Пізно у вечірній час 

Миколай Святий до нас 

Так тихенько приходив, 

Так легенько залишив

Подарунки і гостинці, 

Наче загадковий птах 

У солодких ніжних снах, 

Приходив, не розбудив 

Нікогісенько із нас. 

.... Ніби в шапці-невидимці 

Снився зоряно й погас. 

Але він ходив насправді! 

Бо ж усі дитята раді, 

Подарунки оглядають, 

Зранку втішно розмовляють: 

Ну, звичайно, це не тато.... 

Ні, казковий інший гість 

Так солодощів багато 

У мішечку б не приніс, 

Як наш добрий Миколай. 

Дякуєм. Не забувай. 

І на другий рік прийди, 

Щастя дітям принеси, 

Дорогенький Миколаю, 

Добрий віснику із раю. 

Завтра в наш рідний край 

Завтра в наш рідний край 

Завітає святий Миколай, 

Принесе в своїй торбинці 

Для всіх дітей гостинці. 

Я святого Миколая 

У віконце виглядаю, 

Жду даруночків, благаю, Бо я слухав тата-маму. 

Мій Святенький Миколаю, 

Приходи скоріш, благаю. 

Я до тебе помолюся 

І тихенько пригорнуся. 

Щастя дай моїй родині 

І коханій Україні. 

Святий Миколай!

Він ходить від хати до хати, 

Питається мами і тата: 

Чи є у вас чемна дитина, 

Дівчатко мала чи хлопчика? 

Для кожного маг в торбинці 

Найкращі у світі гостинці. 

А хто без кінця бешкетує, 

Тим чортик лиш різки дарує. 

Миколай

Через поле, через гай 

Йде до діток Миколай. 

У білесенькій торбинці 

Він для всіх несе гостинці. 

Лист до неба 

Гей, пошлемо листочок до раю: 

„Не забудь нас, Святий Миколаю! 

Не забудьте про нас, янголятка! – 

Вас прохають і хлопці й дівчатка. 

Завжди ми були чемні та милі, 

До садочка охоче ходили, 

Шанували матусю і тата, 

Любили сестричку і брата. 

Ми складаєм долоні маленькі 

У молітві до Божої Неньки, 

Тож гостей ми чекаємо з неба – 

А Антипка нам зовсім не треба!” 

Гей, напишем листочка до раю: 

„Ми чекаєм, Святий Миколаю! 

Ми чекаємо вас, янголятка!” 

А підпишемо: Хлопці й дівчатка. 

 Лист до Святого Миколая 

Святий Миколаю! 

Я тебе чекаю! 

Може, знати б ти хотів, 

Що собі бажаю 

На Різдво в дарунок? 

Навантажуй клунок. 

Перш за все хотіла б лялю, 

Найпишнішу в світі кралю. 

Потім зайчика м”якого – 

Сам вже вибери якого. 

Ще хотіла б я коня, 

Ще також хотіла б качку, 

Гуску, котика й собачку, 

Та не справжніх, тільки цяцьку, 

Щоб не їли забагацько. 

Принеси цікаву книжку 

Про кота, або про мишку, 

Про таких, як я, дівчаток, 

І з малюнком на початок. 

Ще б хотіла черевички 

Гарну блузку, дві спіднички, 

На голівку – синю стрічку, 

А найбільш – малу сестричку. 

Щоб її я доглядала, 

По годинах годувала 

І у возику возила, 

І ходить маленьку вчила.... 

Любий Отче Миколаю! 

Я, звичайно, добре знаю, 

Що цей список – аж задовгий, 

Але ж Ти – незмірно добрий.... 

Принеси мені гостинців, 

Скільки вміститься в торбинці: 

Ані мало, ні багато – 

Так, як скажуть мама й тато. 

У ніч святого Миколая

Темна нічка за шибками. 

Сон на крилах вже летить. 

Небеса блистять зірками, 

Та Івасик ще не спить. 

У голівці сонні мрії... 

.... Хмари, небо, зорі, рай.... 

Білі ангели-лелеї, 

А між ними Миколай... 

На санчатах щедрі дари – 

Вже готове все як слід. 

Ангели стають у пари 

І злітають вниз, на світ... 

Миколай, дідусь старенький, 

Ставить дари на столі, 

А Івась питає неньки: 

„Ненечко, чи це мені?” 

Темна нічка за шибками 

Заглядає до вікон. 

Спить Івасик біля мами, 

Усміхаючись крізь сон... 

Народна мудрість

Як випаде великий іней – на гарний врожай хліба. 

Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину. 

Морозняний день – на уроду хліба й огородини. 

Після Миколи пшениця вкриє поле.

Хвали зиму після Миколи.